19 березня... День, щасливий на дні народження українських письменників. А їх маємо сьогодні аж п*ять: Максим Рильський, Ліна Костенко, Емма Андієвська, Анатолій Григорук, Марко Вороний.
Звичайно, пальму першості варто віддати Максиму Рильському (1895 - 1964) - видатний український поет, перекладач, етнограф, академік АН України. Його творчість поділилася на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдалося створити справжні взірці високої поезії. Найвідоміші книги: «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.
.jpg)
Марко́ Ворони́й (1904 - 1937) — український поет, перекладач, дитячий поет. Жертва сталінського терору. Народився в сім'ї відомого українського поета Миколи Вороного й Віри Вербицької-Антіох. Видав 5 книжок для дітей (усі — 1930) та збірку віршів «Форвард» (1932). Перекладав з німецької, французької, італійської, єврейської мов.
Анато́лій Григору́к (1932 р.н.) — поет, прозаїк, перекладач. Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України.Він пише вірші, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено у читанках, збірках, надруковано у дитячих журналах.
Звичайно, пальму першості варто віддати Максиму Рильському (1895 - 1964) - видатний український поет, перекладач, етнограф, академік АН України. Його творчість поділилася на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдалося створити справжні взірці високої поезії. Найвідоміші книги: «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.
.jpg)
Марко́ Ворони́й (1904 - 1937) — український поет, перекладач, дитячий поет. Жертва сталінського терору. Народився в сім'ї відомого українського поета Миколи Вороного й Віри Вербицької-Антіох. Видав 5 книжок для дітей (усі — 1930) та збірку віршів «Форвард» (1932). Перекладав з німецької, французької, італійської, єврейської мов.
Анато́лій Григору́к (1932 р.н.) — поет, прозаїк, перекладач. Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України.Він пише вірші, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено у читанках, збірках, надруковано у дитячих журналах. Лі́на Косте́нко (нар. 19 березня 1930 року) - українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шенвченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994). Відомі видання:
«Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961),
«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури),
«Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979, перевидання 1982, 1990),
«Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987),
«Бузиновий цар» (1987) — для дітей, «Вибране» (1987),
«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки),
«Берестечко» (1999, перевидання 2007, 2010),
«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999),
«Гіацинтове сонце» (2010, вибране), "Записки українського сумашедшего" (2010),
«Мадонна перехресть» (2011).
Емма Андієвська - (19 березня 1931) — українська поетеса і художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері.Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини XX ст. Письменницю часто пов'язують з Нью-Йоркської групою українських літераторів на еміграції. Поетеса відома тим, що пишучи у формі класичного сонету, кардинально його реформувала своїм використанням дисонансів та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями.
Емма Андієвська є автором двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в Мюнхені та Нью-Йорку.
«Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961),
«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури),
«Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979, перевидання 1982, 1990),
«Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987),
«Бузиновий цар» (1987) — для дітей, «Вибране» (1987),
«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки),
«Берестечко» (1999, перевидання 2007, 2010),
«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999),
«Гіацинтове сонце» (2010, вибране), "Записки українського сумашедшего" (2010),
«Мадонна перехресть» (2011).
Емма Андієвська - (19 березня 1931) — українська поетеса і художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері.Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини XX ст. Письменницю часто пов'язують з Нью-Йоркської групою українських літераторів на еміграції. Поетеса відома тим, що пишучи у формі класичного сонету, кардинально його реформувала своїм використанням дисонансів та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями.
Емма Андієвська є автором двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в Мюнхені та Нью-Йорку.
Коментарі
Дописати коментар